В Одесі суддя Суворівського райсуду Ніна Гудіна в останній день перед звільненням ухвалила п’ять завідомо неправосудних заочних рішень, серед котрих рішення про стягнення на користь родича віце-мера Михайла Кучука 45 млн гривень. Про це редакції 368.media стало відомо з заяви про вчинення кримінального правопорушення до ДБР.
Рідний брат чиновника Вячеслав Кучук зайшов у ПП «Альстар» Світлани Дєвяшиної, проте гроші за долю в бізнесі їй не передав. Надалі чиновник та його брат спробували відібрати бізнес та заблокували доступ жінці на підприємство. Надалі питання вирішували через суддю Гудіну. Кучук у позовній заяві наголосив, що у 2010 році сторони на основі спільної часткової власності фізичних осіб створили приватне підприємство «Альстар», при цьому кожен вніс по 50 % грошових коштів до статутного фонду підприємства. Підприємство створене для отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності у сфері: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, складське господарство, вирощування зернових культур, технічних та решти культур.
Під час здійснення спільної господарської діяльності, Дєвяшина отримала від Кучука грошові кошти на розвиток діяльності підприємства, під приводом придбання зерна, на загальну суму 1,85 млн доларів на підтвердження чого склала розписку. Кучук активної участі в діяльності підприємства не приймав, однак, довіряючи відповідачу, здійснював фінансування підприємства, розраховуючи на його розвиток та прибуток. Після того як позивач дізнався, що відповідач начебто витратила отриману суму на власні потреби, він звернувся до суду із зазначеним позовом та просив повернути кошти.
Як зазначається у заяві про злочин, суддю звільнили у вересні 2016 року відповідно до власної заяви. У день звільнення, за 57 хвилин до закінчення робочого часу було здійснено автоматичний розподіл судової справи за позовом Вячеслава Кучука до Світлани Дєвяшиної про стягнення 1,85 млн доларів, а також ще декілька цивільних справ.
До закінчення робочого часу, тобто за 57 хвилин, нею було ухвалено рішення про відкриття провадження та призначення судового засідання на 14 жовтня 2016 року, виклик сторін на судове засідання, направлення відповідачу копії ухвали, копії позовної заяви з доданими до неї документами, необхідність надати свої заперечення або зустрічний позов. Також вона ухвалила рішення про забезпечення позову шляхом арешту корпоративних прав ПП «Альстар», що належать Дєвяшиній.Надалі суддя заочно задовільнила позовні вимоги Кучука шляхом стягнення на користь позивача 45,6 млн гривень. Такі дії суді на думку Єршова свідчать про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 375 КК.
Зокрема, відповідач була свідомо позбавлена права на захист, оскільки всі процесуальні дії були здійснені суддею або протягом 57 хвилин у день звільнення, що виявляється неможливим за всіма фактичними обставинами, або в строк з 22 вересня по 6 жовтня після отримання неправомірної вигоди від позивача шляхом оформлення ухвал і заочного рішення вже звільненим суддею без повноважень. У скарзі наголошено, що Гудіною не було досліджено на відкритому засіданні оригіналу рукописного тексту, який позивач вважав борговою розпискою. Надалі Дєвяшина вернулася з заявою до канцелярії суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі, котру до розгляду передали судді Івану Шепітко.
Суддею зазначено, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачка не була належним чином сповіщена про розгляд справи і заочне рішення дійсно було ухвалено без її повідомлення. При цьому в тексті ухвали суперечливо суддею проти вищевикладеного зазначено, що відповідач вказав на порушення при розгляді справи, невірну оцінку наданій розписці про отримання коштів, необхідність допиту свідків, залучення третіх осіб, залученні належного відповідача, та зазначила про безпідставність заявлених вимог, що на думку відповідачки є підставою для скасування заочного рішення.
Заочне рішення Гудіної скасовано Апеляційним судом Одеської області, яким ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судом апеляційної інстанції чітко вказано, що доказів отримання Дєвяшиною 1,85 млн доларів від Кучука матеріали цивільної справи не містять, а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. У скарзі заявлено, що суддя Іван Шепітко здійснював намагання тиснути на суд вищої інстанції шляхом подання заяви про повернення справи на розгляд Суворівському райсуду. Нагадаємо, що суддю у 2019 році звільнили за численні порушення рішенням ВСП.
Варто зазначити, Вячеслав Кучук є братом віце-мера Одеси. У своїй декларації за 2020 рік Кучук вказав відомості про грошові активи на суму в 39,4 млн гривень, а також майно в Україні та за кордоном на 39,7 млн гривень, корпоративні права свої та дружини на суму в 6,8 млн гривень. Навпаки, згідно з даними податкової служби, доходи віце-мера з 1998 по 2020 рік та його подружжя з 2002 по 2020 рік становлять лише 4,1 та 5,4 млн гривень відповідно. Також невідомо про походження 1,85 млн доларів, котрі Кучук начебто передав у борг своєму бізнес-партнеру. При цьому НАЗК не знайшло проявів корупції у декларації Кучука.
Декларацію перевіряли 175 календарних днів за стандартного терміну 120. Хоча отриманий документ важко назвати результатом детальної перевірки. Сімейство Кучуків у Чехії має дві квартири (85,9 і 119 кв. м), домоволодіння (616 кв. м) і нежитлове приміщення (449 кв. м), а в Греції – будинок (160 кв. м). Для перевірки Кучук надав витяги з реєстрів Чехії, які не завірені належним чином уповноваженими органами цієї країни. При цьому не надійшли відповіді від чеської влади на листи, які їм надсилали чиновники НАЗК. А до Греції запити й не надсилали.
Цікаво перевіряли й фірму GERYNA s.r.o., де Кучук був директором. Саме їй сімейство позичило 18,2 млн чеських крон. Віце-мер повідомив, що обіймав посаду директора власної фірми на безоплатній основі. У Міністерстві фінансів республіки відповіді на запит НАЗК до терміну перевірки також не надали.
Далі чиновники НАЗК підрахували, що Кучук вказав відомості про грошові активи на суму 39,4 млн гривень, а також майно в Україні та за кордоном на 39,7 млн гривень, корпоративні права свої та дружини на суму 6,8 млн гривень. Навпаки, згідно з даними податкової служби, доходи віце-мера з 1998 по 2020 рік та його подружжя з 2002 по 2020 рік становлять лише 4,1 та 5,4 млн гривень відповідно. Проте сам Михайло Кучук не скористався правом надати пояснення та документи про походження доходів сім’ї, які б забезпечили отримання зазначених активів.
Відомості про доходи, одержані за кордоном, відсутні у державних реєстрах України. Кучук також не надав у декларації інформацію щодо вартості ювелірних виробів. Задекларував свій наручний годинник Breguet, Vacheron Constantin та годинник дружини Hysek, Ulysse Nardin, а також її ювелірні прикраси.
Після всіх виявлених нестиковок в агентстві повідомили, що не знайшли у декларації чиновника ознак адміністративного чи кримінального правопорушення. Наразі уповноважений співробітник НАЗК має вжити заходів, щоб Кучук подав декларацію з достовірними відомостями. У НАЗК тоді додали, що якщо надійде нова інформація про нерухоме майно Кучука та його сім’ї, це може стати підставою для повторної перевірки.