Новозаводський райсуд Чернігова виніс заочний вирок двом російським військовослужбовцям, які у березні знущалися з мешканців окупованого села. Про це пише «Судовий репортер».
Руслана Кулієва засуджують до максимально можливих 12 років ув’язненням, а його молодшого напарникам Андрія Чудіна — до 10-ти. 9 березня у селі під Черніговом група із 13 російських військовослужбовців заселилася в хату, де проживала літня жінка та її двоє онуків, які приїхали сюди з обласного центру.
Старший з окупантів 30-річний Руслан Кулієв понад тиждень домагався удвічі молодшої від себе дівчини. Старшого брата, колишнього строковика Нацгвардії, сержант Андрій Чудін тримав на подвір’ї у кайданках, змушуючи ночувати без верхнього одягу у мороз просто неба. Кулієв погрожував дівчині вбивством брата, якщо не вступить з ним у статевий зв’язок. Але так і не добився свого.
Зрештою, на допомогу прийшла тітка. Пані Наталя проживає у сусідньому селі. Брат із сестрою її племінники, а господиня хати — рідна мати. Коли телефонний зв’язок зник, вона, попри присутність ворожої армії, вирушила навідати рідню.
Їх було більше тисячі в селі, не рахуючи техніки. Я в шоці була. Голову нагнула і йшла. Питав солдат: «Куди ідеш?» Я кажу: «Додому». Я дійсно йшла додому (до матері — ред.). Я не очікувала. Я продуктів їм несла. Бо мало що, адже зв’язку не було. Прийшла, а солдат русскій дрова рубає. Потім він за мною ходив по п’ятам. Казав, що ні Сашу, ні Машу, нікого не пущу. Я дві ночі не спала. Пообіцяла, що прийду на другий день. Але такі обстріли, що не можна було вийти на вулицю. А в нашому селі орки не жили, але оббирали нас. Заходили в хати і забирали продукти та все, що їм треба було.
Я ще коли перший раз прийшла, то в Саші очі слізьми налились, каже: «Тьотя, забери Машу!». Сказав, що командир домагається її. А він нічого не може зробить, бо його прив’язують. Мама (бабуся дівчинки — ред.) пару разів заступалась, то командир її так вдарив, що вона упала і так головою ударилась об диван, що свідомість втратила і її водою відливали. Шантажували, що мішки на голови і розстріляєм.
Як другий раз прийшла, то так ругалась, матюкалась, що сама в шоці. Вони м’ясо жарили, а я залетіла. «Що ти тут робиш? — Я прийшла додому, а Ви що тут робите? Якого х**на?». Попитала, хто тут старший. Виявилося, що такий ростом метр двадцять з каблуками, чорнявий. Каже: «Нельзя в дом. Ти разведчица, тебя стрелять буду. Ти не з того начала. Ти нацистка. Ми прийшли вас освободить от американского НАТО». Де ти бачив, що в баби в хаті НАТО є?! Заходжу і кажу Маші і мамі: «Збирайтесь!». Солдат: «Они никуда не пойдут». Як це? Ми свободні люди! Ти не заборониш мені їх забрать та хто ти такий?! Командир? Будеш командувати… Тут у нього рація заcкрипіла, я почула: «Москва» і він вийшов з хати. Потім заходить і каже: «Ладно, нині я добрий, забирай». Наталя
Пізніше окупант збагнув свою помилку і тортурами добивався у хлопця адресу тітки, але нічого не отримав. Брат дівчини і тітка дали показання у суді в закритому засіданні 18 жовтня. Потерпілу дівчинку в суді ще раз не допитували, а тільки відтворили в засіданні відеозапис її показань на досудовому слідстві. Із початком війни до закону внесли зміни, які дозволяють використовувати відео показань потерпіплих і свідків як доказ у суді. Це дозволяє, у тому числі, уникнути повторного травмування.
Прокурор просив для обох обвинувачених по 12 років тюрми — попри те, що ролі їх відрізняються. Адвокат Олег Костюк і Микола Кашуба просили російських солдатів виправдати. Вони вважають, що не доведено, що із 13 військовослужбовців, які захопили сільську хату, саме Кулієв і Чудін, а не хто інший, скоїли ці злочини. Мовляв, докази зібрано незаконно і сумнівно. Наче замість шукати фото в соцмережах слідчі могли б проникнути в інформаційні військові й паспортні бази РФ, щоб точно ідентифікувати солдатів.
Відправною точкою розслідування став номер телефону одного із окупантів. Прокурор спочатку казав, що Кулієв «залишив» свій номер телефону в будинку. Але згодом з’ясувалося, що це потерпілий записав на уривку шпалери номер телефону деякого «Андрея Сергеевича» з солдатського блокнота поки той, відвернувшись, розпалював котел.
Пощастило, що номер належав тому самому військовослужбовцю Чудіну, який бив хлопця і чотири ночі тримав у кайданках на вулиці. Оперативники знайшли у соцмережах сторінки, прив’язані до номеру телефону, а там і фото Чудіна. Коли потерпілий упізнав росіянина, пазл склався.
Кулієв під час проживання у будинку потерпілих мав на формі шеврон зі своїм прізвищем. У військовій частині №87441, в якій служив Чудін, знайшовся такий содат. Потерпілі брат і сестра, побачивши фото, підтвердили, що це він.